Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.
У 2016 році Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом: ,,Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування”, що підкреслює важливість водно-болотних угідь як джерела основних засобів для існування та забезпечення добробуту людей.
Згідно зі статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
На цей час зазначений Перелік включає 2 186 водно-болотних угідь загальною площею 208,449 млн. га. Серед них і 33 українських водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 природним комплексам України.
Крім цього, у 2011 та 2012 роках були видані розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 147-р, від 21.09.2011 № 895-р, від 24.10.2012 № 818-р про погодження надання 19 водно-болотним угіддям України статусу угідь міжнародного значення.
З метою впровадження вимог Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, департаментом екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації спільно з провідними науковцями Львова і Тернополя забезпечено підготовку інформаційного листка Рамсарського водно-болотного угіддя ,,Серетські болота” площею 1,5 тис. гектарів та надіслано пропозиції до Мінприроди про надання їм міжнародного статусу.
Рамсарська конвенція декларує основні аргументи важливості водно-болотних угідь для забезпечення нашого майбутнього, а саме:
– водно-болотні угіддя важливі для забезпечення людства прісною водою, очищення та фільтрації поверхневих вод, поповнення водоносних горизонтів;
– ці угіддя годують людство – їх використовують для рибальства і сільського господарства протягом тисячоліть;
– вони забезпечують людей відновлюваними природними ресурсами для природних промислів, будівництва та опалення;
– мають значні бальнеологічні ресурси та використовуються з рекреаційними цілями; зберігають біорізноманіття та екологічну рівновагу;
– пом’якшують вплив штормів і повеней та захищають берегову лінію від руйнування;
– депонують вуглець, продукують кисень і допомагають у боротьбі зі змінами клімату.
Comments